Словарь української мови (1924)/рудь

by Борис Грінченко

◀ рудуватий

Словарь української мови Борис Грінченко Р рудь

рудько ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рудь, дя, м. = Рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43.