Словарь української мови (1924)/рублінник
| ◀ рублик | Словарь української мови Р рублінник |
рубльовик ▶ |
|
Рублі́нник, ка, м. Одинъ изъ древорубовъ, которому поручено на особыхъ щепкахъ отмѣчать нарѣзками счетъ проработанныхъ каждымъ дней или срубленныхъ деревьевъ. Шух. I. 173.