Словарь української мови (1924)/рубеж
| ◀ рубач | Словарь української мови Р рубеж |
рубель ▶ |
|
Рубе́ж и рубіж, жа, м. 1) Нарѣзъ, вырѣзка, зарубка. Рубежі в рублі. 2) Тупая сторона ножа и пр. 3) Край, грань. Об піл, об рубіж головкою вдарилось. Пирят. у. Ум. Рубе́жик. У рубежики такого багато пилу понабивалося. Черниг. у.