Словарь української мови (1924)/ротатий
◀ рота | Словарь української мови Р ротатий |
ротеня ▶ |
|
Рота́тий, а, е. 1) Имѣющій большой ротъ. 2) Крикливый. Ото ротата — на все село. Ном. № 12983.
◀ рота | Словарь української мови Борис Грінченко Р ротатий |
ротеня ▶ |
|
Словарь української мови — Р
ротатий
Борис Грінченко
1924
Рота́тий, а, е. 1) Имѣющій большой ротъ. 2) Крикливый. Ото ротата — на все село. Ном. № 12983.