Словарь української мови (1924)/росходжуватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росходжуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Росхо́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. росходи́тися, джу́ся, дишся, гл. 1) Только сов. в. Заходить, приняться ходить. Ти, козо, росходися, розвеселися. Грин. III. 55. Росходилась, як квочка перед бурею. Ном. 2) Усиливаться, усилиться (о вѣтрѣ); сердиться, разсердиться, выйти изъ себя, войти въ азартъ; капризничать, раскапризничаться. Еней і сам так росходився, як на аркані жеребець. Котл. Ен. Мала дитина не давала досі вночі спокою і часом росходжувалась саме при гостях. Левиц. I. 355. Росходився, як московський постіл. Ном. № 3414.