Словарь української мови (1924)/росхитувати

by Борис Грінченко

◀ росхитати

Словарь української мови Борис Грінченко Р росхитувати

росхитуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Росхи́тувати, тую, єш, сов. в. росхита́ти, та́ю, єш, гл. 1) Расшатывать, расшатать. Росхитав стовпа так, що скоро впаде. Харьк. 2) Раскачивать, раскачать. Не росхитуй човна, бо вивернешся. Полт. г.