Словарь української мови (1924)/ростіч
◀ ростіпаха | Словарь української мови Р ростіч |
ростічка ▶ |
|
Ро́стіч, чі, ж. Разбродъ. У ро́стіч. Въ разсыпную, въ разныя стороны. Троянці также всі здрігнули і в ростіч, хто куди, махнули. Котл. Ен.
◀ ростіпаха | Словарь української мови Борис Грінченко Р ростіч |
ростічка ▶ |
|
Словарь української мови — Р
ростіч
Борис Грінченко
1924
Ро́стіч, чі, ж. Разбродъ. У ро́стіч. Въ разсыпную, въ разныя стороны. Троянці также всі здрігнули і в ростіч, хто куди, махнули. Котл. Ен.