Словарь української мови (1924)/ростікатися

by Борис Грінченко

◀ ростік

Словарь української мови Борис Грінченко Р ростікатися

ростіпаха ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ростіка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. ростекти́ся, чу́ся, че́шся, гл. 1) Расплываться, расплыться. Переносно: исчезать, исчезнуть. Хазяйствечко було, і те ростеклося. ЗОЮР. I. 12. Ростеклось добро усе, як слина по воді. Ном. № 1855. 2) Расходиться, разойтись. Відійшли і ростеклись по хатах. Г. Барв. 352. Ростеклося товариство, хто куди. Мир. ХРВ. 86. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Мир. ХРВ. 39. Ростеклися, як руді миші. Ном. № 1880.