Словарь української мови (1924)/ростягати
| ◀ ростягання | Словарь української мови Р ростягати |
ростягатися ▶ |
|
Ростяга́ти, га́ю, єш, сов. в. ростягти́, гну́, неш, гл. 1) Растягивать, растянуть. Ном. № 2346. Коники, ростягли свої сухі ребра, мов хорти й винесли балагулу з багна. Левиц. Пов. 99. 2) Растаскивать, растащить. Парубки кинулись розбороняти і ледві їх ростягли. Левиц. Пов. 111. 3) Растягивать, растянуть (слова при разговорѣ).