Словарь української мови (1924)/ростряватися

by Борис Грінченко

◀ рострявати

Словарь української мови Борис Грінченко Р ростряватися

рострясти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рострява́ти(ся), ряю́(ся), є́ш(ся), гл. = Розстрявати. ЗЮЗО. I. Матер. 10. Буде душа козацька молодецька з білим тілом рострявати. АД. I. 131.