Словарь української мови (1924)/ростринькувати
| ◀ ростринькати | Словарь української мови Р ростринькувати |
ростріпати ▶ |
|
Ростри́нькувати, кую, єш, сов. в. ростри́нькати, каю, єш, гл. Растрачивать, растратить попусту, промотать. Він узяв щось карбованців із п'ятнадцять; всі ж і ростринькав. Брацл. у.