Словарь української мови (1924)/росторгувати
| ◀ росторгнути | Словарь української мови Р росторгувати |
росторгуватися ▶ |
|
Росто́ргувати, гую, єш, сов. в. росторга́ти, га́ю, єш, гл. Разрывать, разорвать. Дораз бим тя росторгала, крукам, вранам розметала. Гол. I. 175. Злу, прокляту бабу казав.... кіньми росторгати. Гол. I. 90.