Словарь української мови (1924)/ростопирювачуватий
◀ ростопирюватися | Словарь української мови Р ростопирювачуватий |
ростопити ▶ |
|
Ростопи́рювачуватий, а, е. Растопыренный. Напхав мішок соломою, щоб ростопирювачуватий був. Мнж. 2.
◀ ростопирюватися | Словарь української мови Борис Грінченко Р ростопирювачуватий |
ростопити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
ростопирювачуватий
Борис Грінченко
1924
Ростопи́рювачуватий, а, е. Растопыренный. Напхав мішок соломою, щоб ростопирювачуватий був. Мнж. 2.