Словарь української мови (1924)/ростолкувати

by Борис Грінченко

◀ ростока

Словарь української мови Борис Грінченко Р ростолкувати

ростолкуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ростолкува́ти, ку́ю, єш, гл. Растолковать. Король загадує, що схоче; як слуга не зна, що робити на загадку королеву, то король йому ростолкує і той повинен зробити. Чуб. III. 46.