Словарь української мови (1924)/ростовпити
◀ ростовмачити | Словарь української мови Р ростовпити |
ростовпитися ▶ |
|
Росто́впити, плю, пиш, гл. Раздвинуть толпу. Пропустімо ясних панів — сказав Тарас Сурмач, да й ростовпив своїх гостей. Розступились і дали проїхати. К. ЧР. 75.