Словарь української мови (1924)/ростовпити

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ростовпити
Берлін: Українське слово, 1924

Росто́впити, плю, пиш, гл. Раздвинуть толпу. Пропустімо ясних панів — сказав Тарас Сурмач, да й ростовпив своїх гостей. Розступились і дали проїхати. К. ЧР. 75.