Словарь української мови (1924)/ростовкти

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ростовкти
Берлін: Українське слово, 1924

Ростовкти́, чу́, че́ш, гл. 1) = Ростовкмачити 1. Так паняті носа і ростовк. Мир. ХРВ. Ростовкла таку добру макітру. 2) = Ростовкмачити 2. Чи ви мене справді морочите, чи на глум піднімаєте? Я нічого тут не ростовчу собі. Котл. МЧ. 480.