Словарь української мови (1924)/роспуття
◀ роспутний | Словарь української мови Р роспуття |
роспухати ▶ |
|
Роспу́ття, тя, с. Распутье, перекрестокъ. Хата. 15. Ном. № 3694. На роспутті кобзарь сидить та на кобзі грає. Шевч. 51. Ой вербо, вербо вербице, ти на роспуттю стояла, що ти чула, бачила? Чуб. III. 118. Ум. Роспу́ттячко. Мет. 303.