Словарь української мови (1924)/роспускатися

by Борис Грінченко

◀ роспускати

Словарь української мови Борис Грінченко Р роспускатися

роспуста ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роспуска́тися, ка́юся, єшся, сов. в. роспусти́тися, щу́ся, стишся, гл. 1) Распускаться, распуститься, развернуться. Роспустився як циганська пуга. Ном. № 2848. Довга коса роспустилася по воді. МВ. I. 158. 2) Распускаться, распуститься, развратиться. Розволочиться да і само роспуститься: слова говорять гидкі, старого не поважають. Г. Барв. 438. Наша молодіж так роспустилася, що і ходити на улицях страшно. Левиц. Пов. 132. 3) Растворяться, раствориться, распуститься. Не в кожній воді мило роспуститься. Ном. № 5322.