Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспуск
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́спуск, ку, м. 1) Роспускъ, распущеніе, отпущеніе. 2) Потворство распущенности, неповиновенію. Через твій роспуск двох робітників утеряли. МВ. (О. 1862. III. 74).