Словарь української мови (1924)/роспуск

by Борис Грінченко

◀ роспурхатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р роспуск

роспускати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ро́спуск, ку, м. 1) Роспускъ, распущеніе, отпущеніе. 2) Потворство распущенности, неповиновенію. Через твій роспуск двох робітників утеряли. МВ. (О. 1862. III. 74).