Словарь української мови (1924)/роспуджувати
| ◀ роспсотитися | Словарь української мови Р роспуджувати |
роспужати ▶ |
|
Роспу́джувати, джую, єш, сов. в. роспу́дити, джу, диш, гл. Разгонять, разогнать. Мир. ХРВ. 117. Роспуджував, мов птаство, татарву. К. ПС. 65. Чи ба! вівці роспудив. Кобел. у.