Словарь української мови (1924)/роспрямити
◀ роспрядовитися | Словарь української мови Р роспрямити |
роспрямлювати ▶ |
|
Роспря́мити, ся. См. Роспрямлювати, ся.
◀ роспрядовитися | Словарь української мови Борис Грінченко Р роспрямити |
роспрямлювати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
роспрямити
Борис Грінченко
1924
Роспря́мити, ся. См. Роспрямлювати, ся.