Словарь української мови (1924)/роспотрушити

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспотрушити
Берлін: Українське слово, 1924

Роспотру́шити, шу, шиш, гл. = Рострусити 1. Стала ся томити, де ма'т гніздо вити: вила бим го вила.... та на ліщинойці; ліщинойку рушит, гніздо роспотрушит, гніздо роспотрушит, діти мі оглушит. Гол. II. 78.