Словарь української мови (1924)/росполіскувати

by Борис Грінченко

◀ роспоїти

Словарь української мови Борис Грінченко Р росполіскувати

росполонитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Росполі́скувати, кую, єш, сов. в. росполоска́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Полоскать, пополоскать? Я й рада таким прачкам: аби росполіскувати сорочину. Кобел. у. 2) Размывать, размыть. Вода росполіскує береги.