Словарь української мови (1924)/росплішуватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росплішуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Росплішува́тися, шу́юся, єшся, гл. О деревянныхъ снарядахъ, мебели: распасться вслѣдствіе выпаденія клиньевъ. Росплішувалося моє ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.