Словарь української мови (1924)/росплющати

by Борис Грінченко

◀ росплюскнути

Словарь української мови Борис Грінченко Р росплющати

росплющатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Росплюща́ти, ща́ю, єш, сов. в. росплю́щити, щу, щиш, гл. 1) О глазахъ: раскрывать, раскрыть. Василь расплющив трохи сонні очі. Левиц. I. 29. 2) Раздавливать, раздавить, расплющивать, расплющить. Не стромляй пальців у двері, бо росплющать. Ном. № 5892.