Словарь української мови (1924)/росплоджуватися

by Борис Грінченко

◀ росплоджувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р росплоджуватися

росплутати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роспло́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. росплоди́тися, джу́ся, дишся, гл. Расплаживаться, расплодиться, развестись. Як би їх (чортів) грім не бив та вовки не виїдали, то їх би такого росплодилося, що й світу не було б видно. Чуб. I. 52.