Словарь української мови (1924)/роспинатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспинатися
Берлін: Українське слово, 1924

Роспина́тися, на́юся, єшся, сов. в. розіпну́тися и розіп'ясти́ся, пну́ся, нешся, гл. 1) Распяливаться, распялиться, растягиваться, растянуться. 2) Распинаться, распясться. Постав хрест і розіпнись на йому. Драг. 73. — за ко́го. Отстаивать кого, стоять горой за кого. Распинайся, умри за них. Кв. I. 2. 3) Разставлять, разставить ноги, руки. На порозі не можна роспинаться. Чуб. I. 102.