Словарь української мови (1924)/роскублитися

by Борис Грінченко

◀ роскрякатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р роскублитися

роскувакатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роску́блитися, блюся, лишся, гл. 1) Устроить большое гнѣздо, занять гнѣздомъ много мѣста. 2) Родить много дѣтей. Моя Мотронка як роскублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться. Г. Барв. 179.