Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роскрут
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́скрут, та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (см. живець 11). Шух. I. 165. Ум. Роскрутець. Шух. 1. 214.