Словарь української мови (1924)/роскотистий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роскотистий
Берлін: Українське слово, 1924

Роско́тистий, а, е. 1) Легкій на ходу. Цей віз роскотистий. 2) Покатый. Роскотисте місце.