Словарь української мови (1924)/росклинки

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росклинки
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́склинки, ків, м. мн. Украшенные рѣзьбой верхніе концы столбовъ по обѣимъ сторонамъ дверецъ, ведущихъ на крыльцо. Шух. I. 105.