Словарь української мови (1924)/росквашувати
| ◀ росквась | Словарь української мови Р росквашувати |
росквилитися ▶ |
|
Росква́шувати, шую, єш, сов. в. росква́сити, шу, сиш, гл. 1) Растворять, растворить тѣсто. 2) безл. Росква́сило. Стало грязно, распустило. Після дощу дорогу росквасило. 3) — гу́би. Распускать, распустить нюни. Росквасив губи як капиці. Ном. № 2378. 4) Разбивать, разбить. Загадай дурному Богу молитись, то він собі і лоб росквасить. Ном. № 6576.