Словарь української мови (1924)/роскачувати

by Борис Грінченко

◀ роскачати

Словарь української мови Борис Грінченко Р роскачувати

роскашлятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роска́чувати, чую, єш, сов. в. роскача́ти, ча́ю, єш, гл. 1) Раскатывать, раскатать. 2) Расталкивать, растолкать. Ногами в силу роскачали. Котл. Ен.