Словарь української мови (1924)/роскаряка

by Борис Грінченко

◀ роскапуститися

Словарь української мови Борис Грінченко Р роскаряка

роскарякуватий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роскаря́ка, ки, об. 1) Дерево съ раздвоеннымъ стволомъ. Верба-роскаряка. Грин. III. 68. 2) Человѣкъ или животное, которое ходитъ, разставя ноги.