Словарь української мови (1924)/розітлітися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розітлітися
Берлін: Українське слово, 1924

Розітлітися, лі́юся, єшся, гл. Разгорѣться. Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди. Лебед. у.