Словарь української мови (1924)/розіпсіти
| ◀ розіпнути | Словарь української мови Р розіпсіти |
розіпхати ▶ |
|
Розіпсі́ти, сі́ю, єш, гл. Испортиться нравственно. Всі одвернулися од правди, всі зледащіли, розопсіли. К. Псал. 124. Сказано: батько й мати далеко, а гріх на порозі, — зовсім розопсіє. Г. Барв. 438.