Словарь української мови (1924)/розійтися
◀ розізнати | Словарь української мови Р розійтися |
розікласти ▶ |
|
Розійти́ся. См. Розіходитися.
◀ розізнати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розійтися |
розікласти ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розійтися
Борис Грінченко
1924
Розійти́ся. См. Розіходитися.