Словарь української мови (1924)/розігрувати

by Борис Грінченко

◀ розігріватися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розігрувати

розідбати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розі́грувати, рую, єш, сов. в. розігра́ти, ра́ю, єш, гл. 1) Разыгрывать, разыграть. 2) = Розігратися. А синєє море розіграло, турецький корабель розірвало. АД. I. 99.