Словарь української мови (1924)/розчіплюватися

by Борис Грінченко

◀ розчіплювати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розчіплюватися

розчісувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розчі́плюватися, лююся, єшся, сов. в. розчепи́тися, плю́ся, пишся, гл. Разцѣпляться, отцѣпляться, отцѣпиться. Як зачепиш його, то і до завтрього, як то кажуть, не розчепишся. О. 1862. I. 77.