Словарь української мови (1924)/розчумати
| ◀ розчумакуватися | Словарь української мови Р розчумати |
розчурукати ▶ |
|
Розчу́мати, маю, єш, гл. Понять, уразумѣть. О. 1861. XI. Кух. 12. Він не розглядів і не розчумав нічого. Кв. II. 175.
| ◀ розчумакуватися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розчумати |
розчурукати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розчумати
Борис Грінченко
1924
Розчу́мати, маю, єш, гл. Понять, уразумѣть. О. 1861. XI. Кух. 12. Він не розглядів і не розчумав нічого. Кв. II. 175.