Словарь української мови (1924)/розчовпнути

by Борис Грінченко

◀ розчовпати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розчовпнути

розчолина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розчовпну́ти, ну́, не́ш, гл. = Розчовпати. Та що це ви балакаєте, що я й не розчовпну? Чуб. II. 19. Не розчовпну, що ти пророчиш. Котл. Ен. III. 16.