Словарь української мови (1924)/розчитатися
◀ розчистити | Словарь української мови Р розчитатися |
розчищати ▶ |
|
Розчита́тися, та́юся, єшся, гл. 1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали. Гол. IV. 545. 2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти. Харьк.