Словарь української мови (1924)/розчвакати
◀ розчахнутися | Словарь української мови Р розчвакати |
розчепаритися ▶ |
|
Розчва́кати, каю, єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
◀ розчахнутися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розчвакати |
розчепаритися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розчвакати
Борис Грінченко
1924
Розчва́кати, каю, єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.