Словарь української мови (1924)/розчавити

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розчавити
Берлін: Українське слово, 1924

Розчави́ти, влю́, виш, гл. Раздавить, расплющить. Розчавив таркана. НВолын. у.