Словарь української мови (1924)/розцвіркатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розцвіркатися
Берлін: Українське слово, 1924

Розцві́ркатися, каюся, єшся, гл. О воробьѣ: раскричаться. Як пішов горобчик танцювати, — роспурхався, розцвіркався. Грин. III. 663.