Словарь української мови (1924)/розцвіркатися

by Борис Грінченко

◀ розцвірінькатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розцвіркатися

розцвісти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розцві́ркатися, каюся, єшся, гл. О воробьѣ: раскричаться. Як пішов горобчик танцювати, — роспурхався, розцвіркався. Грин. III. 663.