Словарь української мови (1924)/розфійниця

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розфійниця
Берлін: Українське слово, 1924

Розфі́йниця, ці, ж. Расточительница. Желех. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю. О. 1862. IV. 36.