Словарь української мови (1924)/розсідлувати
| ◀ розсідлати | Словарь української мови Р розсідлувати |
розсідлуватися ▶ |
|
Розсі́длувати, лую, єш, сов. в. розсідла́ти, ла́ю, єш, гл. Разсѣдлывать, разсѣдлать. Удівонько молода, розсідлай мені коня. Чуб. V. 817.