Словарь української мови (1924)/розсівати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розсівати
Берлін: Українське слово, 1924

Розсіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. розсі́яти, сі́ю, єш, гл. Разсѣвать, разсѣять. Розсіяв я пшениченьку рідко. Чуб. V. 865.