Словарь української мови (1924)/розстригати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розстригати
Берлін: Українське слово, 1924

Розстрига́ти, га́ю, єш, сов. в. розстри́гти, жу́, же́ш, гл. Разстригать, разстричь.