Словарь української мови (1924)/розстригати
| ◀ розстрелити | Словарь української мови Р розстригати |
розстрілювати ▶ |
|
Розстрига́ти, га́ю, єш, сов. в. розстри́гти, жу́, же́ш, гл. Разстригать, разстричь.
| ◀ розстрелити | Словарь української мови Борис Грінченко Р розстригати |
розстрілювати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розстригати
Борис Грінченко
1924
Розстрига́ти, га́ю, єш, сов. в. розстри́гти, жу́, же́ш, гл. Разстригать, разстричь.