Словарь української мови (1924)/розстелятися

by Борис Грінченко

◀ розстеляти

Словарь української мови Борис Грінченко Р розстелятися

розстервитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розстеля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. розстели́тися, лю́ся, лешся, гл. = Розстилатися, розіслатися. Левиц. I. 272. Під вікнами розстелялася зелена трава. Левиц. I. 331.